- боронувати
- -у́ю, -у́єш, недок., перех.Розпушувати землю бороною.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
боронувати
Смотреть что такое "боронувати" в других словарях:
боронувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
боронити — I оню/, о/ниш, недок. 1) перех. і без додатка. Обороняти, захищати кого , що небудь. 2) неперех. Не дозволяти, не давати робити що небудь; забороняти. || чому, рідко. Перешкоджати, заважати. II оню/, о/ниш, недок., перех., рідко. Те саме, що… … Український тлумачний словник
боронований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до боронувати … Український тлумачний словник
боронування — я, с. Дія за знач. боронувати … Український тлумачний словник
скородити — джу, диш, недок., перех. і без додатка. 1) Розпушувати землю бороною, граблями; боронувати. || чим. Залишати на чому небудь сліди у вигляді довгих заглибин. 2) розм. Те саме, що дряпати I 1). 3) перен., рідко. Завдавати ударів кому небудь … Український тлумачний словник
боронити — 1 дієслово недоконаного виду обороняти; забороняти боронити 2 дієслово недоконаного виду боронувати рідко … Орфографічний словник української мови
боронити — [Ⅰ.] ную, нуєш, нує, Пр. Боронувати, волочити бороною, скородити. Заборонив єс поле, але того мало. [Ⅱ.] роню, ниш, нит, Пр. Обороняти когось перед чимось … Словник лемківскої говірки
